Нелегка доля випала Вероніці. Переживаючи вже десятий викидень та мало не вкоротивши собі віку, жінка раптом поринає в дивні сни, де душі ненароджених дітей благають про спасіння. Дати їм вічний спокій може тільки Полудниця — примара, що існує поміж двох світів, — але лише в обмін на жертви зі

Ніч. Степ. Сніг. Зима. І в яку історію ти знову вплуталася, Руслано? Що (чи хто?) вело тебе, коли опинилася новорічної ночі посеред засніженого безмежжя й наштовхнулася там «випадково» на самотню маленьку дівчинку, зовсім замерзлу? Довкола нікого. Ані живих, ані мертвих. Лишень стужа, місяць вповні